published on
Повітря було в'язким, а мовчання настільки гнітючим, що люди в автівці намагалися заглушити шум мотора та стукіт власних сердець дурними жартами й порожніми розмовами.
Їх було четверо – волонтерки та волонтери з харківського Майдану. Серед них – 27-річна театральна режисерка Олена Апчел.
Березень 2014 року. Обганяючи дорогою військову техніку, автівка їде до кордону з Росією, до пункту пропуску Гоптівка. В багажнику: цукерки, сигарети, шкарпетки та прапори України – максимум, на що вистачило фантазії.
Везти такий вантаж здасться до біса наївним, коли четвірка волонтерів добереться до місця призначення і побачить юних хлопців у поганої якості берцях і завеликих бушлатах, а поруч – протитанкові їжаки з осинових колів. Коли почує від військових, що не цукерки їм зараз потрібні, а деталі для танків, каримати та машинне мастило.
Земля в тому місці глиниста, і здається, все навколо сіре – техніка, люди, природа. Але от бійці розбирають пошиті волонтерами за ніч українські прапори, і раптом у цій сірій царині спалахують насичені жовтий та блакитний.
Апчел пам'ятає цей момент: в'язку слину в роті та тотальне розуміння, що відбувається щось велично страшне і як було – вже не буде. Того дня, у середині березня 2014-го, вона вперше шкірою відчула війну.
Майже десять років по тому для режисерки стартує новий етап її присутності у війні. Вона розірве робочий контракт у Німеччині, де була співдиректоркою театрального фестивалю, повернеться до України, знайде житло, перевезе речі, відкриє зручності "Дії" та ЦНАПів, займеться здоров'ям... І навесні 2024 року, завершивши усі інші справи, візьметься за головну, після якої знов не буде, як було. Підпише контракт із Національною гвардією України.
Розповідь Олени Апчел про себе – це літопис її перетворень. Від "зросійщеної юнки" до українки, яка віднайшла свою рідну мову. Від школярки в депресивному селищі на Донеччині до однієї з директорок великого фестивалю в Берліні. Від режисерки, яка вважає культуру частиною обороноздатності країни, до в.о. начальниці пункту управління артрозвідки.