Фернанду Пессоа. Сонет ІІ | Fernando Pessoa - Sonnet II - in Ukrainian by Basil Billow

Переклав Георгій Пилипенко.
Читає Василь Білоцерківський.

Сонет ІІ
Якби явились радощі життя,
В котрому плоть задовольняє примхи,
Якось інакше, грубим прикриттям
Здались тоді б життя, і плоть, і втіхи.

Та не явленна істина речей:
Подоба бреше навіть як подоба,
І через зір зашорених очей
Встає буття примарлива оздоба.

Звідкіль же умоглядний сенс життя?
З нічого. Світ цей — ірраціональний
Чи ще якийсь, незнаність — на сміття
Його нам оберта. І звідки ж — шквальний

Щемливий біль життя, глибинна хлань
Душененависті до пошуків й ридань?